Архів за рік 20/07/2022

АвторПопович Зореслава

Про відпускання у стосунках. Очима чоловіка.

Часті запити від чоловіків, дружини яких переїхали за кордон. Що вони суттєво змінюються, не хочуть повертатись до них в принципі (тут не про ймовірну небезпеку в країні) і при цьому, часто знецінюють своїх обранців. А ще – про дітей.., хтось з собою забрав і не дає спілкуватись з татом, а хтось залишив з татом і не цікавиться дітьми. Багато болю…

Звісно, є сім’ї, стосунки яких тільки зміцніли. Але вони не звертаються))

❓Так що робити чоловікам, які залишились в Україні, а жінки обривають з ними контакт?

❓Чи внутрішньо відпустити дружину, раз їй там краще? І якщо так, то як екологічно для себе?

Стосунки – завжди динаміка, бо це проекція внутрішніх станів учасників. А вони мінливі ( з обставинами, іншою зайнятістю, новими знайомствами, віком).

🏛Опорою здорових стосунків в парі є спільні цінності. Вияв взаємної поваги цих цінностей. Відчуття безпеки і від цього довіра. Пристрасть…Чи приємна звичка, що вона/він поруч.

Якщо в словесному спілкуванні є взаємна чесність і щирість, то можна про щось домовитись. Коли складно через емоційну роздьоргуваність, то ЦЯ практика в поміч.

Бо без задіяння серцевини в чоловіка у такій ситуації буде довжелезна плутанина в думках і емоційне виснаження, як мінімум.

🎯А що таке серцевина? – це вертикаль вздовж хребта, внутрішній стержень, особиста сила, і найвитонченіша індивідуальність. Вісь. Що пронизує серце. Любов.

От УВАГОЮ пірнувши сюди, вглиб себе, нащупати свою вісь. От яка вона- стійка, тонка, яким кольором відсвічує?


Крок 1.
Спробувати на ній знайти ту жінку. У собі. Так-так!

Які відчуття?

☑️Знайшли – це коли чуються яскраві відчуття, які ні з ким не сплутаєш, от це ВОНА.

І якщо вона не хоче до вас повертатись – то вартує навчитися жити і сприймати її з такої позиції. З серця. Навряд чи зможете геть відпустити. Це як себе шматок викинути. А от місце підібрати в собі де і їй і вам добре), реально.

☑️Якщо ж ви не знайшли або дуже слабкі відчуття. Стосунки були складені скоріше з позиції, бо їх мати час, або бо так прийнято в соціумі чи комусь на зло). Це просто звичка, і міцно перейнята власна роль чоловіка/сім’янина/батька. І відпускання буде легшим, коли увагою максимально часто бути на своїй осі. Клин клином.
Тобто, або знайдеться відповідне місце в серці для неї або зменшиться її важність/значущість для повсякдення.

Крок 2.
А тепер спробуйте знайти себе на її серцевинці? Прислухайтесь до відчуттів…
В голові жодної думки. Спокійно. Затишно, ніби вас легесенько обіймають, приймають, тЕпло – значить ви є в її серці.

Поексперементуйте з різними людьми. Відчуття будуть теж відрізнятися)
Це безпечно.

Така вправа допоможе:

  1. Вгамувати емоції та думки. Заспокоїтися.
  2. Рухатися в сторону прийняття такого стану справ.
  3. Як бонус – у відповідь людина, яку знаходили в серці може вас відчути. І якось себе проявити – написати/ подзвонити, прийти.

Без чуття осі – ніяк і нікуди)))

Аналогічно і в жінок. В них з ним навіть простіше.

Зовсім відпустити, так, щоб байдуже, мабуть не вийде…

Бо на осі ми всі, вище-нижче.
І можемо В СОБІ ( коли “в собі” , тобто впорядковані, а не “вийшли з себе” коли гніваємОСЬ) почути будь-яку людину. Яка поруч чи далеко, чи навіть на Небесах.

Бачити можна не тільки очима тіла, але й усім своїм єством. Справа в чутливості, та бажанні розвивати її. Бути чесним з собою.

Коли увага на СПРАВЖНЄ – відпадає все штучне.

То що, які відчуття після практики?

АвторПопович Зореслава

Як вТИХОмирити думки

Коли до болю в голові по колу, одне і теж. Особливо ввечері, перед сном.
Про

  • те страхітливе і жахливе, що відбулося зі мною чи кимось і я це побачив.
  • неясне, тривожне, що може ймовірно відбутися зі мною, близькими.
    Знов і знов…

Механізм який?


1.Такі думки вмикають емоції (лють, розпач, страх, сум…).

2. Емоції вмикають гормони в тілі. Вони активно виробляються, щоб що? Треба якусь дію? І бажано конструктивну))

3.Тіло і психіка виснажуються, втрачають сили.

А зараз їх потрібно берегти і примножувати!

Думки можуть утворювати так звані форми/конструкції, якщо надаємо їм багато вагИ (уваги).
Це спотворює сприйняття і забруднює наш внутрішній простір.

Тобто. Увага застрягає! або в деталізації минулих подіях або в тривожних фантазіях майбутнього.

А увага – це ж який інструмент!!! Де вона – там активізація, ріст. Що ж ми примножуємо?
То що робити і як повертати собі свою ж силу?

  1. Заспокоювати думки.
    Як? Свідомим скеруванням уваги в конструктив. Це і є практика. І таких практик є чимало.

Наприклад,

1а) почули, що починає тіпати, одні і ті ж крутяться думки, скачуть емоції – увагу на теперішнє, н/д на тіло – глибоко подихати і намагатись ВІДЧУТИ весь цей процес. Кілька циклів і думки вгамувались.

1б) Думки – вгорі, в голові, головний мозок ними крутить. Розум, який бореться з даністю.
А є спинний мозок. От увага на нього. Нижче, на хребет. Тут вісь, вертикальна опора і сила Волі та спокій. Подихати по ній. Вдих – з увагою від копчика до атланту. Видих з увагою від атланту до копчика. 3-12 разів.

1 в) Природа. Тут такий резервуар сили може відкритися. Тільки буть в ній, і взаємодій. Свідомо. Як?
☑️Передаю одну з практик в телеграм каналі і на свідомих прогулянках щопонеділка. Де ціль – досягти стану, коли в голові пусто, жодної думки. Одразу переходимо в природній режим наповнення, відновлення, спокою і сили.
☑️Спостерігати як хвилюється вода. Хвилі на поверхні, а на дні все плавно і спокійно. Так і нам, коли штормить, – знаходити в своїй глибині той спокій.

  1. Намагатися приучати себе приймати те, що відбувається в житті й довкола.
    ТАК Є. Ці зміни мають сенс, хоч розумом їх поки не осягнути.
    Тіло, як може так і переробляє стрес: в когось шкіра лущиться, хтось багато спить, хтось мало їсть…

3. Що мегапотрібно – бути максимально уважним до свого стану. Це наша відповідальність.
Вчитися свідомо його впорядковувати. На ходу!

Практики – це ключ. Їх так багато, от вибрати найдієвіші для себе і практикувати. По потребі. Щодня.
З ними з’являються нові сенси. І приходять сили.
Без них – плутанина і безвихідь…

Акцент робимо на сприйманні того, що тут і тепер (а не там і тоді) завдяки зору, нюху, смаку, доторку, слуху. Балуєм себе, експерементуємо😉

Мріяти можна, не зависаючи) це думка-картинка, яка надихає.

А ви боретеся з думками чи застосовуєте практики заспокоєння?

АвторПопович Зореслава

Сон як у Бога за пазухою😇

Як засинати в такому стані?
Стані відчуття безпеки та довіри. Зараз, в час війни, і з нічними сиренами?!

🔑 Поділюсь з вами ефективними техніками, які допомагають мені та людям, з якими спілкуюсь.
Вранці легше почуватися в силі для проживання ще одного дня. А це, погодьтеся, ще й як на часі.

Сон – не тільки фізіологічна потреба для відновлення клітин/тканин, а й необхідний спосіб перезавантажитись, у сновидіннях отримати підказку чи відповідь, зустрітись з тим, ким хочемо, поподорожувати і ще й повпливати на свої справи в бадьорості… Так-так!

А суть в засинанні, точніше в СТАНІ, у якому засинаємо. Його свідома корекція та налаштування визначає якість сну, настрій пробудження (тут теж є свої секрети) і поточний ДЕНЬ.

🌠Зараз сни нетипові та особливі.

Якщо вам складно заснути через круговерть думок і переживання, у снах жахіття, прокидаєтесь вночі, вдень почуваєтесь втомленими, то це нормальна реакція на ненормальні обставини.

Водночас, мабуть краще заспокійливих чаїв/препаратів навчитися впорядковувати думки, щоб не втягуватись емоційно та гормонально.

🎯 Саме на це спрямований цей практичний онлайн марафон.

Планую впродовж 5 днів, 5 технік з поясненнями та інструкціями, щоб ви вибрали найдієвіші для себе, + мій супровід та підтримка в телеграм-групі.

👶 Хочеться, щоб ви згадали природній СТАН, як засинали в дитинстві. Розслаблені та усміхнені). Щоб в новий день з повним резервуаром сил, на скільки це можливо.
💪 Ось наш основний вектор і мета)

Пригадую, як розповідала мамі вранці 2-4 сни, поки вона заплітала мені колосок.

А засинати любила і люблю – то якийсь чарівний спосіб пізнати таємниці про себе й світ..)

Оплата довільна.
30 %  виручених коштів передам фонду “Повернись живим” для покупки біноклів чи інших потреб наших захисників.

😌 Доземний уклін усім військовим, волонтерам та людям на фронті за можливість спати в тилу. Дякую!

Переходьте в телеграм групу https://t.me/+kyw4JdkeR1AwMzhi
І як буде хоч 10 учасників – стартуємо:)

Щоб більше українців мали силу жити!

А поки щовечора згадуйте стан як поринаєте в солодкий світ снів… 🌠

Картина майстрині  Iryna Pogribna ❤️

АвторПопович Зореслава

Сон як у Бога за пазухою😇

Як засинати в такому стані?
Стані відчуття безпеки та довіри. Зараз, в час війни, і з нічними сиренами?!

🔑 Поділюсь з вами ефективними техніками, які допомагають мені та людям, з якими спілкуюсь.
Вранці легше почуватися в силі для проживання ще одного дня. А це, погодьтеся, ще й як на часі.

Сон – не тільки фізіологічна потреба для відновлення клітин/тканин, а й необхідний спосіб перезавантажитись, у сновидіннях отримати підказку чи відповідь, зустрітись з тим, ким хочемо, поподорожувати і ще й повпливати на свої справи в бадьорості… Так-так!

А суть в засинанні, точніше в СТАНІ, у якому засинаємо. Його свідома корекція та налаштування визначає якість сну, настрій пробудження (тут теж є свої секрети) і поточний ДЕНЬ.

🌠Зараз сни нетипові та особливі.

Якщо вам складно заснути через круговерть думок і переживання, у снах жахіття, прокидаєтесь вночі, вдень почуваєтесь втомленими, то це нормальна реакція на ненормальні обставини.

Водночас, мабуть краще заспокійливих чаїв/препаратів навчитися впорядковувати думки, щоб не втягуватись емоційно та гормонально.

🎯 Саме на це спрямований цей практичний онлайн марафон.

Планую впродовж 5 днів, 5 технік з поясненнями та інструкціями, щоб ви вибрали найдієвіші для себе, + мій супровід та підтримка в телеграм-групі.

👶 Хочеться, щоб ви згадали природній СТАН, як засинали в дитинстві. Розслаблені та усміхнені). Щоб в новий день з повним резервуаром сил, на скільки це можливо.
💪 Ось наш основний вектор і мета)

Пригадую, як розповідала мамі вранці 2-4 сни, поки вона заплітала мені колосок.

А засинати любила і люблю – то якийсь чарівний спосіб пізнати таємниці про себе й світ..)

Оплата довільна.
30 %  виручених коштів передам фонду “Повернись живим” для покупки біноклів чи інших потреб наших захисників.

😌 Доземний уклін усім військовим, волонтерам та людям на фронті за можливість спати в тилу. Дякую!

Звертайтеся!

АвторПопович Зореслава

З кризи в зростання. Телеграм канал.

Опора, яка може бути цінною українцям, які в тилу. Тут способи впорядкування внутрішнього стану.

Спілкування. Практики і ключі. Приєднуйтеся)

https://t.me/+opnzLyjR_jllZThi

АвторПопович Зореслава

До війни наснився сон

До війни наснився сон.

Хтось крикнув, що в будівлю зайшов вбивця з рушницею. Люди кинулись бігти. Біжу останньою. Чую чужі прискорені кроки.
Забігши в коридор, ховаюсь за відчинені двері. Тікати немає куди. Притишені кроки все ближче. Відхиляються ті двері.

Ну все, мій час.. Пірнаю в свою серцевину. Тут безпечно. Місце спокою і любові.
Вистрілює в голову. Болю не чую. Сповзаю по стіні. З посмішкою.

Вистрілює ще раз (так щоб точно, чого це вона усміхнена?).
Перша думка, що не хочу аби мене такою побачив мій чоловік. Друга, – синочок менший, ще ж такий маленький..

Виходжу з тіла. Об’ємне бачення. Поряд вже ті, кому вдалося втекти. Стоять, дивляться, ніби в ступорі. Чую думку однієї з дівчини “добре, що не мене”.

Вже десь близько чоловік, зараз буде боляче. Прокинулась.

Пишу, а всередині все пульсує. Наче насправді було.

Хіба можна після ТАКОГО жити як раніше? Ніколи!

Хотілось і обіймала близьких, радість невимовна, що таки ЖИВА і ще можу робити те, що вмію, можу і люблю, а забороняла собі чи відкладала. От дурненька!

Ніколи вже не жити як до війни. Жаль, це не сон… Прокидаєшся, перша думка, так же ж війна. Є цілий день, дай Бог, щоб цілий, аби намагатись прожити його максимально по серцю.

І прийшло стійке відчуття, що я тут, де маю бути.

Так, де жахіття, так, де війна. Водночас, тут сила, природи краса і є безумовна любов. Це все паралельно, одночасно. Все це близько і поруч.

На зло злу намагатись бути ефективною в тилу.

🙏Заради тих, хто постраждав, хто боронить нашу Землю та для розквіту України, – помічати добре та чинити по совісті. До перемоги.

Підіймаємо Червону Калину разом😉

🇺🇦Слава Україні!

АвторПопович Зореслава

Про відповідальність

В житті, як за кермом). І щоб поїзка була вдалою, приємною і своєчасною без відповідальності ніяк!
А що це?
Навик відповідати за свої вчинки, слова,і навіть думки. Так просто? А чи завжди готові ми їх аргументувати і основне, – прийняти наслідки?
А ще, відповідальність – це жити відповідно власних потреб, в ладу з собою в різних обставинах, умовах.
Давайте прояснимо для чого нам та відповідальність. Насамперед, – це про самодостатність, дорослість, зрілість, а відтак – свобідність та відчуття щастя!
Погодьтеся, людині, яка воліє краще відмовчатись, передати утвердження рішення іншому, не виконати дану обіцянку і т. д. ніби легше. Насправді ж, в такій позиції, вона є залежною, та безвольною.

Звісно безвідповідальність сягає дитинства, де і сформувалась як навик реагування. Підростаючи, вже з 8-9 років сформоване аналітичне мислення, коли дитина взмозі передбачити ймовірні наслідки вчинків, слів. Це сприятливий віковий період для власних свідомих виборів та спроможності понести за них відповідальність (н-д, в одязі, спілкувань, вибору занять, побутових справ і т. д.). Звісно тут важлива участь батьків і їх підтримка при перших промахах дитини. Та це велииика тема, самі розумієте:) І зараз не про це.

То як, хочеться бути свобідними і щасливими? Відповідальність вам в поміч!

І хороша новина в тому то, що цю якість можна в собі включити або проявити, хоч ВЖЕ. І щодня нарощувати її силу. Як?
1. Сформувати бажання і тверде рішення ВИРОСТИ і думати/діяти, тобто жити з дорослої, самодостатньої позиції.
2.Навчитись довіряти своїм почуттям, станам і приймати їх, а не гнати силою соціальних стандартів і норм. Прислухатись, проявляти уважність до себе. Важливо чути свій внутрішній стержень, єство. Це досягається спрямованістю уваги, кожного дня!
3. Усвідомити, що ти в себе одна/ин. Так, екзистенційність необхідна в регулярному нагадування собі хто я? Де я? Куди іду? І що час таки є обмеженим для нас.
Згадайте, коли так складаються обставини, що тільки від вас і вашого вибору щось вагоме залежить і нікого поруч немає… Тоді і сила з’являється на відповідальне рішення. Правда ж?)
4. Проявити сміливість. Ну як же без неї? Сумніви в прийнятті рішень, страх осуду, помилок…в більшій чи меншій інтенсивності і тривалості будуть завжди. Та пам’ятаємо “сумніваєшся не дій, дієш – не сумнівайся!”
Сміливі дії з вірою в свою спроможність і готовність прийняти наслідки, – саме те що треба! 🙂
Життя ЗА нас, і з легкістю підтримає. Важливо рішення приймати в усвідомленому стані, чуючи прагнення своєї душі!

Приємних вам пригод!

АвторПопович Зореслава

2022 :)

Вітаю з новими можливостями 2022 року. Кожен день – їх океан. І завдання наше, скористатись ними,запаливши іскорку своїх бажань…

Знаєте, кажуть – цей рік самовизначення, проявлення суті та чуття себе.

Бажаю вам БУТИ собою, на СВОЄМУ місці і зі своїми людьми!

P.S. А хто тут ще тигр, окрім мене? Пишіть в коментарях, вам сюрприз))