Архів за місяць 28/08/2023

АвторПопович Зореслава

Дихання-ключ до впорядкованого стану

Процес дихання – один із найдоступніших ключів впорядкувати себе і почуватися більш стабільно. Він пов’язаний з духом.

Найпростіший спосіб – це усвідомити дію вдиху-видиху.

Видих – звільнення
Вдих – наповнення.

Звільнення від напруги, яка спазмує тіло, емоцій суму, роздратування, нерозуміння близьких…

Наповнення – ясністю, легкістю, спокоєм, радістю…

Це працює, бо даємо усвідомлений намір!!)

В процесі дихання можливе затамовування – це тимчасова зупинка між вдихом та видихом.

?️Спробуйте в цю ж мить виявити, що вам заважає почуватися вільною і собою.

1.Видихніть це у простір, повільно й глибоко, до максимуму.

Й вдихніть ті бажані якісті, які так потребує ваш стан для стабілізації.

  1. Виииидих.. напруження/ поспіх/ сум.. Невеличка пауза і

Вдиих, неспішний і поступовий… радість/відчуття безпеки/спокій… До максимуму. Затамувати подих.

  1. І ще раз, виииидииих і з ним виходять залишки того, що блокує чуття себе.
    Вдииих… фіксується прояснений стан, легкість та свобідність.
    Ну як?)

Важливо!
*Відслідковуйте і додавайте власні якості/емоції, та не просто їх слова, а дійсно наче занурившись, відчувати ту радість, той спокій. Тіло знає і пам’ятає реакції на них.
*Дихайте на повну. Не тільки грудною клітиною, а й животом і наче всім тілом. І навіть не тільки тілом, а й усім своїм єством!!!
*Стільки, доки реально відчуєте, що ваш стан став більш зібранішим.


Як правило, достатньо 3 цикли.
З практикою, на ходу в різних побутових справах, достатньо буде 1 такого вдиху і видиху. Кілька секунд і наш стан вже в нормі!!

І хай знову наше життя потече як грайлива ріка!

Обіймаю?

АвторПопович Зореслава

Як зберігати й примножувати сили

Нашу життєву силу формують акценти уваги.

Коли життя не в радість, коли немає сил і бажання робити те, що навіть любимо, показує лиш, що акценти нашої уваги не просто розкидані в просторі, а й застряглі в якихось подіях.

Минуле – минуло.
Можемо під іншим кутом розглянути себе в ньому аби прийнЯти, проБачити й відПУСТИТИ.

Поки застрягла увага, а це думки з жалістю/сумом/біллю, ЦЯ мить життя не відчувається так повно, якою вона насправді є. Губляться сенси, починається гормональний збій і несвідомі вибори в такі собі варіанти долі.

Життя саме підказує коли і що варто відпустити, саме тоді, коли знову і знову спостерігаємо застрягання уваги на тому, що минуло.

І тут в поміч наша сила Волі. Завдяки їй, спочатку ми повертаємо увагу собі.
В Цю мить!
В Ці відчуття!
В Цей вдих і Цей видих!

Це внутрішня робота душі. Якщо душа не трудиться – деградує.

І коли вона чесно вибирає продовжувати трудитися, саме життя, рід їй допомагають, супроводжують і тішаться, коли вона знову щаслива. І щоразу вибирає щастя замість страждання.
Тоді починаються дива.

Бо щаслива, тобто цілісна душа, є великою цінністю, скарбом для планети, особливо в сумбурні етапи змін!