Як зберігати внутрішній спокій та дозволяти собі радіти життю в час змін та нестабільності!

АвторПопович Зореслава

Як зберігати внутрішній спокій та дозволяти собі радіти життю в час змін та нестабільності!

Якщо нам не байдуже сьогодення та життя в ближчому і дальньому майбутньому, то нас емоційно зачіпає біль людей, тварин, планети загалом. При цьому в кожного з нас часто є свої малі чи великі болі ( душевні чи фізичні ).
Ми приходимо до усвідомлення залежності одне від одного і тих процесів, що відбуваються в сім’ї, Україні, нашій планеті.

За шкалою емоційних тонів, будь-яку біль дуже важко терпіти і часто автоматично ми спускаємося в емоцію гніву.
Можемо швидко “спалахувати”, роздратовуватися, лютувати. Хто як може втікає від болю: в звинувачення, жалість, різні захворювання, алкоголь…

Перевірено, якщо шукатимемо вихід здебільшого логікою і розумом – ще більше заплутаємося і опустошимося.
Якщо ж реагувати надто емоційно на все, з чим стикаємося – руйнуємо свою психіку. Наша душа потребує гігієни, як і тіло. А також відпочинку, щоб ефективно працювати.

Основний вектор пошуку стану спокою та радості в теперішніх умовах життя проходить в площині духу та духовності.

Для когось духовність – це абстрактне поняття, для когось асоціюється лише з релігійністю. Інших тема духовності дратує. Багато з нас її знецінюють чи недооцінюють. Звісно, є люди, які для себе пізнають і розкривають цю тему!

Що значить жити з позиції духа?
Це реально? Це безпечно? Це взагалі нормально?

Свій шлях до себе самої і до своєї сили ( а це найперше духовна сила), свого відчуття щастя кожна людина проходить по-різному і по-своєму.

Що це значить для мене?

З дитинства мала цікавість до всього непроявлленого, того, що всім рухає. Психологія та психотерапія частково пролила світло в багатьох моїх питаннях в період навчання та практики. Більшою ясністю я завдячую своїм наставникам та власній настирливості у пошуках пізнати глибинну суть.

Так-от, чим душа (емоційне реагування) відрізняється від духу?

Дух від слова “дих”. Народжуючись, людина вдихає, тобто в неї входить Дух. Це те вічне і світле, що є в кожного. Та має особливу індивідуальність в людині. І концентровано проходить вертикально по тілу. Наче вісь або струна, серцевина.

Жити в Дусі означає увагою (інструментом душі) зосереджуватися на своїй осі, яка напряму веде до першоджерела. Це значить бути в собі. І з такої позиції намагатись усвідомлено жити, що і являється духовністю.

Наше завдання: пам’ятати що вісь є всередині нас і намагатись її відчувати, особливо в незрозумілих, кризових та стресових ситуаціях.

Як відчути свій Дух?


Прямо зараз попрактикуємо! Звернемо увагу на свій весь хребет. Це і є наша вісь фізіологічно. І десь в ньому нащупайте увагою тонесеньку натягнуту струночку. Подихаємо по ній 12 циклів, де вдих/видих – один цикл!!!

Що змінилося у вашому фізично-емоційному стані?
Як правило, з’являється наповненість в грудях, яка опускається вниз, до стоп ніг. Це наповнення повертає відчуття тут і тепер та припиняє будь-які думки, вгамовує емоції й відчувається загалом стійкість та заспокоєння.

Що ще дає ця практика повернення до себе?

  1. Спостерігаючи за зовнішніми неприємностями, лихом, горем, чиїмось болем, будучи в дусі, ми емоційно не втягуємось в ситуацію і не додаємо сил тому лиху, горю, оскільки коли втягнуті – не можемо нічим допомогти, бо самі потребуємо допомоги. Залишаємося емоційно нейтральними. І можемо при потребі надати об’єктивну допомогу.
  2. Зберігаємо власну силу, бо обходимо зайве думання і надумування, яке включає наші емоції (страху, вини чи гніву).
  3. Укріплюємо свій зв’язок з нашим Духом- опікуном та Творцем! А це важливо для виконання нашого призначення в житті.
  4. Тільки в стані спокою ми можемо визначати пріоритети та приймати адекватні рішення. Бути гнучкими і жити у потоці. А також – радіти і дозволяти відчувати та проявляти радість іншим людям.

Це тільки один маленький та ефективний спосіб розкриття своєї сили.

Шляхів, практик, способів додати прийняття, любові і радості в своє життя є безліч, важливо знайти свій.

✍️Поділіться в коментарях, чим цінним виявилася це знання і як вдалося вам відчути свою серцевинку.

Про автора

Попович Зореслава administrator

Напишіть відгук