Залежність внутрішнього стану від місця перебування в просторі

Залежність внутрішнього стану від місця перебування в просторі

Людина, в якому б просторі не перебувала – автоматично створює свою характерну атмосферу. З якою іншим людям або ОК або не ОК. Нашою присутністю, навіть мовчазною, ми вже якось пливаємо на довкілля. І звісно – на людей: близьких, співробітників, незнайомих…

Як ми впливаємо?

Своїм внутрішнім станом.

Не варто старатись нести людям надмірний позитив і хотіти всіх розвеселити. Також – здебільшого перебувати в пригніченому настрої і навантажувати довколишніх своїми проблемами. Ці крайні емоційні стани є хаотичними.

Так само ми можемо піддаватися впливу з боку довкілля та оточення.

Наш внутрішній стан має бути врівноваженим, спокійним як чисте дзеркало і водночас відкритим до взаємодії. Тоді ми відчуваємо силу і об’єктивно та благотворно впливаємо на людей та довкілля і взаємодіємо з ним. І пам’ятаємо, що ми є невід’ємною часткою простору.

Як психологу, і як людині, яка живе усвідомлено, першочерговим завданням є слідкування за своїм фізико-емоційно-духовним станом.

Наш стан – наша відповідальність. Це – самоспостереження. Дослідження і розуміння своїх механізмів життєдіяльності, з цікавістю, прийняттям і корекцією. Процес створення або пошуку свого стану сили – захоплюючий та цікавий. Він вартує нашої щоденної роботи й свідомої уваги.

Якість спілкування з людьми залежить у якому стані ми зараз перебуваємо. Спілкування – тонка взаємодія. Воно здійснюється не тільки словами, правда ж? І не тільки мімікою й жестикуляцією. А чим ще?

Чимось внутрішнім, певними почуттями. Мені подобається називати таке спілкування сердечним. Тобто коли ми виходимо на те відчуття свого істинного стану сили з характерною індивідуальною атмосферою. І з такої позиції контактуємо.

Коли відбувається сердечна взаємодія, тоді вона так наповнює, що з’являється відчуття, ніби крила виросли. Ця взаємодія мотивує і радує ще довго. Після такого спілкування щось покращується в житті і ніби привідкривається досі не знана класнюча його частинка.

У вас так бувало? Як часто це стається?

Будучи клієнткою власної терапії та взаємодіючи зі своїми наставниками. І не важливо де це було: в офісі, по телефону чи на якійсь горі.

Водночас, є особливі місця, де свій стан сили і справжності можна відчути ясніше. Запам’ятати його і з нової точки відліку продовжувати життя. В мене є чудові доступні місця, де особливо відчувається власна сила. Думаю, що у багатьох з вас є такі свої місця.

Якщо б ви хотіли звернутись до психолога для допомоги у вирішенні своїх задач, то в якому місці вам було би комфортно зустрітись?

Чи місце зустрічі з психологом має для вас вагоме значення?