Архів автора Попович Зореслава

АвторПопович Зореслава

Карантинне

Час чути себе.
Час бути з собою.
Бачити ,час, все як є.
Дихати , час, любов’ю.

Опора всередині є.
Це вісь вертикальна твоя.
Відчуй свій хребет. Обіпрись!
Твій Дух тут. Увагою тут закріпись.

Тоді, коли шквалять думки.
Емоції тягнуть донизу…
Побач світло Духа в собі –
Зможеш спрямуватись увись.

Ти зможеш ті зміни, що йдуть.
Упевнено й легко зустріти.
Нові таланти, Розкривши в собі,
-Мрії в реальність дадуть сотворити.

А поки – вдихай кожну мить.
Близькі – то незвідані грані.
Наповнюйте день різнобарв’ям.
І буде все так, як має буть.

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Ех… Втрати.

Втрати.
Вони є невід’ємною частиною життя. Дрібні, глобальні, різні.
Втрата – це завжди неочікувано. Не дає вибору. Це примусове прощання з кимось, чимось і процес відпускання. Коли руйнується щось стабільне, звичне, безпечне, рідне… Коли в душі рветься щось дороге і цінне, сокровенне.
І це болить. Душу. Деякий час болить.

От розуміє розум: “так, це стадія заперечення. О, це вже – гніву. Тут – торг, а тепер депресивний період. Ще трошки і настане прийняття”. Десь так і є, але все тааак індивідуально! І в кожного свій шлях і час до прийняття.

Коли є віра й усвідомлення, що на все Воля Божа і має бути так як є. І це насправді найкраще для всіх. І є вдячність Творцю, що БУЛО в житті те рідне, звичне, найдорожче і сокровенне – біль зменшується.

Недавно відійшла дорога моєму серцю маленька істотка – киця. Вона була зі мною останню третину мого життя. Вона була старшою за нашого старшого сина. Стала мудрою нянькою нашим хлопцям.

Цей факт багато що вчить і навчив нас. Мене, чоловіка, який останній період колов їй уколи, наших синів. В дітей вперше так попіднімались багато життєвих, екзистенційних питань… Сподіваюсь ми зуміли давати адекватні та життєві відповіді та дали достньо підтримки у їх втраті та відпусканню.

І так, ще болить! Хай!
Це розкриває справжність та корегує пріоритети. Бо кожне творіння (людина, тварина) – то цілий всесвіт.

Суть мого допису мабуть у тому, що сім’я – родина та й вся Земля, схожа на космічну станцію. Де невідомо хто коли прийде і хто коли піде.

Останнім часом, багато з нас зазнали різних втрат. Попри те, що похитнулась зовнішня опора, завжди є, була і буде – внутрішня опора.

Зараз, як ніколи, нам людям, важливо знайти її, відчути і опертися. Внутрішньою опорою є наш Дух. І це досить конкретна річ, субстанція. Тут наша сила і воля. Іскра Божа, серцевина вздовж хребта, струна.

Дякую вчителям, які мені допомогли відчути опору. І повертатись при необхідності. Це дійсно надважливо!

А тепер дії, які ми можемо зробити в разі душевного шторму і застрягання в емоціях суму, гніву, страху:

  1. Повільно, свідомо, всім своїм єством ДИХаємо, відчуваючи хребет (так активізується Дух і збалансуються емоції).
  2. Пам’ятаємо, що Дух – резервуар чистої, сильної, сердечної любові. І тут є всі, кого ми любимо, де б вони не знаходилися. Прислухаємось і знаходимо тут дорогих серцю, хто відійшов.
  3. Втрата = Здобуток. Досвіду, усвідомлення, нового відчуття, статусу… Знаходимо свій здобуток і на нього опираємось.

І останнє – цей карантин – наш Шанс, як мінімум:

  1. Бути в собі, з собою. Чути своє єство.
  2. Укріпити та урізноманітнити стосунки в сім’ї, родині.
  3. Розкривати таланти.
  4. І жити життя, смакуючи!

Бажаю усім навчитись опиратися не себе і мати того, на кого можна спертись. І могти бути опорою для інших!

А втрати? Наші вчителі. Реакція на них – наше зростання. І ми можемо і маємо їх трансформувати в здобутки!

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Фестиваль “Пробудження” відбувся святково і приємно

08.03.20 фестиваль “Пробудження” видався затишним, з квітами, сміхом і навіть піснями.

Якщо коротко по змісту, то з МК RabiyTaras, взяла до уваги нагадування про “звірку реальностей” під час спілкування. І вектор до якіснішої взаємодії.

NatalyaGolomidova цікаво поділилась способом перетворення внутрішнього критика в помічника реалізації задуманого).

Сеанс біосугестії проводили з колегами під мій запис, де учасники крім хороших відгуків про покращення самопочуття, сказали, що приємним був і мій голос).

Свій МК “Вийти з замкненого кола” проводила вже 3 раз. І назбирала нові зони розвитку в темі і подачі.

МК Olga Radchenko вразив емоційно-рішучим прориром учасників, які проходили і пройшли “ворота” до свого трепетно-бажаного майбутнього!

Фестиваль завершувала Natalya Graf. Де в колі, як при родинному святі, пригадували важливі життєві історії, співали, виготовляючи браслет Шамбала. В який вплітали все найкраще цього дня і взяли з собою готовий виріб!

А також розіграш, вибір підказок, смачні перекуси і в буденне життя, наповнене різним, додалось більше свята, усвідомлено сті і ясності в актуальних питаннях!

🌳Простір розвитку “Ресурс” чудовий для таких компактних заходів.

Такий мій алгоритм склався з першого досвіду співорганізації та проведення фестивалю! Для відчуття щастя 😍 в професії потрібно:

  1. Мати свою світогляду базу (тут життєвий досвід, освіта, внутрішні переконання і т. д.)
  2. Мати реальну, творчу ідею і вірити в її втілення.
  3. Покроково втілювати разом з колегами, які мають схожі світобачення, ідеї. З якими є одна спільна мета чи місія.
  4. Готуватись до проектів з відповідальністю та задоволенням!
  5. Отримувати у відповідь посмішки і слова вдячності сміливих людей, які приймають участь в наших проектах.

Дякую колегам-організаторами і всім учасникам, що були з нами!

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Фестиваль “Пробудження”

Підготовка до нашаго фестивалю “Пробудження” триває.

Обіцяємо:
*Кожен з тренерів, разом з вами, додасть цілісності в житті, бо розкриватимемо тему з тілесного, душевного та духовного аспектів.
*Теплу, дружню атмосферу;
*Таку програму, що змінить фокус вашої уваги на розкриття та відчуття власної сили;
*В своїх актуальних питаннях ви точно матимете шанс знайти відповідь. І віримо – знайдете!

А також – приємні сюрпризи, які ви візьмете з собою.

Такий захопливий процес спільного творіння, коли кожен з нас вкладає свою частинку світла!

Приєднюйтесь!
Кількість місць обмежена.

Розклад фестивального дня:
10.00-10.30 – вітальні чай-кава, реєстрація з отриманням лотерейних квитків.
10.30-12.00 – перша лінійка
12.00-12.30 – кава-пауза
12.30-14.00 – друга лінійка
14.00-15.00 – обідня перерва
15.00-17.00 – третя лінійка
17.00-17.30 – кава-пауза
17.30-18.00 – подарунковий сеанс біосугестивної терапії
18.00-19.00 – розігрування лотерейних призів; завершальне коло Пробудження

Оргвнесок за весь фестивальний день:
до 1 березня 480 грн., 2-7 березня – 580 грн., 8 березня – 650 грн.

Для учасників навчальних проектів Центру позитивної психотерапії “Івано-Франківськ Позитум” і пільгових категорій:
до 1 березня 280 грн., 2-7 березня – 380 грн., 8 березня – 450 грн.

Для довідок і реєстрації: 095-710-78-38, 096-881-87-25
або пишіть у приват
До зустрічі!
Твори Себе красиво!

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Мій МК “Як вийти з замкненого кола і перейти на новий виток розвитку”

Майстер клас “Як вийти з замкненого кола і перейти на новий виток розвитку” народився, коли я знайшла спосіб і сама вийшла зі свого 3 – річного замкненого кола в темі стосунків.

Ми дослідили деякі ознаки, які свідчать, що в якійсь ситуації, темі чи сфері свого життя ми застрягли і крутимось в замкненому колі. В основному це можуть бути відчуття апатії, роздратування, надмірне фантазування, відчуття тяжкості і якоїсь незавершеності.

Розібрали, як утворюється замкнене коло. Як правило – це про залежність від власних негативних думок та установок, родових програм, зовнішніх обставин. Тут часто є прихована вигода. Тягарями виступають заборони. Один із шляхів виходу – сформування дозволів.

Усвідомили універсальну модель руху життєвого циклу. І розібрали 4 її основні етапи: пізнання, вдосконалення, реалізація, пауза. Її ми проживаємо своїми тілом, емоціями і думкамия, які нас часто заплутують.

Секрет переходу на новий виток – активація Духу. Доступними, простими практиками. Що ми і зробили на занятті!

Обруч на талії сам не почне крутитися, ми його відштовхуємо талією. Так із життям – діючи від серцевини ( з Духу) наше життя набирає обертів.

Вдячна групі за цікавіть до цієї теми і включеність в роботу! Для мене це свідчить про її актуальність. І хочу, щоб про спосіб розірвання кола і переходу на новий виток, довідалось більше людей!

Також дякую центру “Івано-Франківськ Позитум” , що запросив провести щотижневу інтервізійну зустріч.

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Залежність внутрішнього стану від місця перебування в просторі

Людина, в якому б просторі не перебувала – автоматично створює свою характерну атмосферу. З якою іншим людям або ОК або не ОК. Нашою присутністю, навіть мовчазною, ми вже якось пливаємо на довкілля. І звісно – на людей: близьких, співробітників, незнайомих…

Як ми впливаємо?

Своїм внутрішнім станом.

Не варто старатись нести людям надмірний позитив і хотіти всіх розвеселити. Також – здебільшого перебувати в пригніченому настрої і навантажувати довколишніх своїми проблемами. Ці крайні емоційні стани є хаотичними.

Так само ми можемо піддаватися впливу з боку довкілля та оточення.

Наш внутрішній стан має бути врівноваженим, спокійним як чисте дзеркало і водночас відкритим до взаємодії. Тоді ми відчуваємо силу і об’єктивно та благотворно впливаємо на людей та довкілля і взаємодіємо з ним. І пам’ятаємо, що ми є невід’ємною часткою простору.

Як психологу, і як людині, яка живе усвідомлено, першочерговим завданням є слідкування за своїм фізико-емоційно-духовним станом.

Наш стан – наша відповідальність. Це – самоспостереження. Дослідження і розуміння своїх механізмів життєдіяльності, з цікавістю, прийняттям і корекцією. Процес створення або пошуку свого стану сили – захоплюючий та цікавий. Він вартує нашої щоденної роботи й свідомої уваги.

Якість спілкування з людьми залежить у якому стані ми зараз перебуваємо. Спілкування – тонка взаємодія. Воно здійснюється не тільки словами, правда ж? І не тільки мімікою й жестикуляцією. А чим ще?

Чимось внутрішнім, певними почуттями. Мені подобається називати таке спілкування сердечним. Тобто коли ми виходимо на те відчуття свого істинного стану сили з характерною індивідуальною атмосферою. І з такої позиції контактуємо.

Коли відбувається сердечна взаємодія, тоді вона так наповнює, що з’являється відчуття, ніби крила виросли. Ця взаємодія мотивує і радує ще довго. Після такого спілкування щось покращується в житті і ніби привідкривається досі не знана класнюча його частинка.

У вас так бувало? Як часто це стається?

Будучи клієнткою власної терапії та взаємодіючи зі своїми наставниками. І не важливо де це було: в офісі, по телефону чи на якійсь горі.

Водночас, є особливі місця, де свій стан сили і справжності можна відчути ясніше. Запам’ятати його і з нової точки відліку продовжувати життя. В мене є чудові доступні місця, де особливо відчувається власна сила. Думаю, що у багатьох з вас є такі свої місця.

Якщо б ви хотіли звернутись до психолога для допомоги у вирішенні своїх задач, то в якому місці вам було би комфортно зустрітись?

Чи місце зустрічі з психологом має для вас вагоме значення?

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Суть проявляється

Як багато у світі є не проявленого:
Слів, почуттів і думок…
І як часто людина чинить шаблонно,
Від себе, робить черговий крок.

Наміри, суть і мета
Невідомі також є нам.
Справжнісінька глибина
Хай відкриється нашим очам!

Для цього відкриємо серце!
З довірою йдем по житті.
Черпаєм ресурси в безмежній любові.
Лелієм, примножуємо Її.

Всі маски, ілюзії і шкаралупки
Спадають, зникають і розчиняються…
Погляд світлішає, очі світяться.
Справжнісінька суть проявляється!

­­

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Світло в очах

Шукаєш, блукаєш. Чекаєш?
Для себе, собою, в собі?
І часто як хочеш – не знаєш.
Знов ранок як попередні дні?

В такі періоди важливі паузи:
Спостерігати, мовчати і жити!
Значимого ніц не робити.
Попіклуватись про себе – любити!

І вірити, знати і відчувати –
Опора для щастя у тобі живе.
«Для чого я тут, вже» – питати.
І відповідь з серця прийде!

Почуєш свій імпульс до дій!
Чіткіше побачиш свій шлях!
Ти йтимеш дорогою мрій!
Вже світло іскриться в очах!

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Довіряю (вірш)

Поділіться і вподобайте запис!
error
АвторПопович Зореслава

Як зберігати внутрішній спокій та дозволяти собі радіти життю в час змін та нестабільності!

Якщо нам не байдуже сьогодення та життя в ближчому і дальньому майбутньому, то нас емоційно зачіпає біль людей, тварин, планети загалом. При цьому в кожного з нас часто є свої малі чи великі болі ( душевні чи фізичні ).
Ми приходимо до усвідомлення залежності одне від одного і тих процесів, що відбуваються в сім’ї, Україні, нашій планеті.

За шкалою емоційних тонів, будь-яку біль дуже важко терпіти і часто автоматично ми спускаємося в емоцію гніву.
Можемо швидко “спалахувати”, роздратовуватися, лютуємо. Хто як може втікає від болю: в звинувачення, жалість, різні захворювання, алкоголь…

Я впевнена, якщо шукатимемо вихід здебільшого логікою і розумом – ще більше заплутаємося і опустошимося.
Якщо ж реагувати надто емоційно на все, з чим стикаємося – руйнуємо свою психіку. Наша душа потребує гігієни, як і тіло. А також відпочинку, щоб ефективно працювати.

Основний вектор пошуку стану спокою та радості в теперішніх умовах життя проходить в площині духу та духовності.

Для когось духовність – це абстрактне поняття, для когось асоціюється лише з релігійністю. Інших тема духовності дратує. Багато з нас її знецінюють чи недооцінюють. Звісно, є люди, які для себе пізнають і розкривають цю тему!

Що значить жити з позиції духа?
Це реально? Це безпечно? Це взагалі нормально?

Свій шлях до себе самої і до своєї сили ( а це найперше духовна сила), свого відчуття щастя кожна людина проходить по-різному і по-своєму.

Що це значить для мене?

У мене з дитинства – цікавість до всього не проявлленого, того, що всім рухає. Психологія та психотерапія частково пролила світло в багатьох моїх питаннях в період навчання та практики. Більшою ясністю я завдячую своїм духовним наставникам та власній настирливості у пошуках пізнати глибинну суть.

Так-от, чим душа (емоційне реагування) відрізняється від духу?

Дух від слова “дих” . Народжуючись, людина вдихає, тобто в неї входить Дух. Це те вічне, святе і світле, що є в кожного з нас. Це наше вище “Я”, особлива індивідуальна вібрація. Вісь або струна, серцевина. Наш Дух-опікун. Справжність.

Жити в Дусі означає увагою (інструментом душі) зосереджуватися на своїй осі, перебуваючи на зв’язку з собою. І в такому стані старатись усвідомлено жити, що і являється духовністю.

Наше завдання: пам’ятати що вісь є всередині нас і намагатись її відчувати, особливо в незрозумілих, кризових та стресових ситуаціях.

Як відчути свій Дух?


Прямо зараз попрактикуємо! Звернемо увагу на свій весь хребет. Це і є наша вісь і десь в ньому є наша тонесенька натягнута струночка. Подихаємо по ній. Хоча б 3 рази вдих/видих. А краще 12 разів. Вдих/видих…

Що змінилося у вашому фізично- емоційному стані?
Як правило, з’являється наповненість в грудях, яка опускається вниз, до стоп ніг. Це наповнення повертає відчуття тут і тепер та дозволяє припинити тривожні думки, вгамувати емоції й відчувається загалом стійкість та заспокоєння.
Просто і доступно.

Що ще дає ця практика повернення до себе?

  1. Спостерігаючи за зовнішніми неприємностями, лихом, горем, чиїмось болем, будучи в дусі, ми емоційно не втягуємось в ситуацію і не додаємо сил тому лиху, горю, оскільки коли втягнуті – не можемо нічим допомогти, бо самі потребуємо допомоги. Залишаємося емоційно нейтральними. І можемо при потребі надати об’єктивну допомогу.
  2. Зберігаємо власну силу, бо обходимо зайве думання і надумування, яке включає наші емоції (страху, вини чи гніву).
  3. Укріплюємо свій зв’язок з нашим Духом- опікуном! А це важливо для виконання нашого призначення в житті.
  4. Тільки в стані спокою ми можемо визначати пріоритети та приймати адекватні рішення. Бути гнучкими і жити у потоці. А також – радіти і дозволяти відчувати та проявляти радість іншим людям.

Це тільки один маленький та ефективний спосіб розкриття своєї сили.

Саме ця альтернатива зовсім недавно допомогла моєму старшому сину подивитися в очі свому страху і стати сильнішим! Також він дихає на струні, коли важко заснути і вранці розповідає дивовижні сни )).

Шляхів, практик, способів додати прийняття, любові і радості в своє життя є безліч, важливо знайти свій.

✍️Поділіться в коментарях, чим цінним виявилася ця інформація і як вдалося вам відчути свій Дух.
Дякую! Живімо на струні!

Поділіться і вподобайте запис!
error